Суббота, 19 сентября
Shadow

Поки віце-спікер і комітети: Реформою Ради у Зеленського займуться пізніше

Поки віце-спікер і комітети: Реформою Ради у Зеленського займуться пізніше

Узгоджена з Європарламентом реформа Верховної Ради не задалася: кількість парламентських комітетів не стали приводити у відповідність з кількістю міністерств. Втім, скоротити їх можуть пізніше. Євросоюз уже виділив 3,4 млн доларів на проведення реформи парламенту протягом 2019-2021 рр.

Несподівані кандидатури

На посаду заступника голови Верховної Ради було подано кілька кандидатур. Про це заявив лідер президентської партії «Слуга народу» Дмитро Разумков. Він зазначив, що ці пропозиції ще будуть додатково обговорюватися, і робочі підгрупи новообраних депутатів будуть працювати протягом вихідних.

«Всі готові працювати на вихідних так само», — сказав він.

Нагадаємо, сам Разумков претендує на посаду спікера Ради. Першим віце-спікером стане другий номер «Слуги народу» Руслан Стефанчук. Вакантною залишається посада ще одного віце-спікера. Її традиції запропонували опозиції, і раніше про намір висунути кандидата заявляла тільки «Опозиційна платформа — За життя». Але до засідання підготовчої депутатської групи 23 серпня бажаючих додалося.

Так, 22 серпня, обраний нардеп Андрій Кожем’якін повідомив, висунула свого представника на посаду заступника голови Верховної Ради висунула «Батьківщина». Імені кандидата він не назвав.

У той же день представник «Європейської солідарності» Ірина Геращенко у себе на сторінці в Facebook написала, що фракція «ЄС» буде претендувати на посаду віце-спікера Верховної Ради.

За даними ЗМІ, основними кандидатами на пост віце-спікера від «Опозиційної платформи — За життя» є Вадим Рабинович і Нестор Шуфрич. Від «Батьківщини» називають ім’я нардепа трьох останніх скликань Олени Кондратюк. «Європейська солідарність», нібито розглядають на цю посаду віце-прем’єр-міністра в уряді Володимира Гройсмана Іванну Климпуш-Цинцадзе і депутата VIII скликання Артура Герасимова. Крім того, видання «Цензор» повідомляє, що від позафракційних нардепів пропонують депутата Ірину Констанкевич.

Читайте также:   Вакансія дня: тестувальник інноваційної секс-іграшки

Перше засідання Верховної Ради ІХ-го скликання відбудеться 29 серпня. На ньому буде обрано керівництво парламенту.

Поки новообрані народні депутати затвердили назви і сфери діяльності комітетів Верховної Ради. Як відомо, в новому парламенті буде 23 комітету — на п’ять менше, ніж у попередньому (було 27 плюс комісія з приватизації). Але «Слуги народу» припускають подальше їх скорочення в разі неефективності.

Зокрема, змінили назву комітету з прав людини.

«У нас було назву: «Комітет з прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій в Донецькій і Луганській областях та АР Крим, нацменшин і міжнаціональних відносин. Ми на першій підгрупі визначили, що треба цю формулювання доповнити «місто Севастополь»… Пропоную в цілому проголосувати назви всіх комітетів з урахуванням цієї зміни», — заявив Разумков

Як повідомлялося, політична партія «Слуга народу» хоче очолити 21 комітет у майбутній Верховній Раді.

Цікаво, що скоротити кількість комітетів намагалися ще в 1998 році. До цього закликав Президент Леонід Кучма. Тоді мова йшла про скорочення їх кількості з 22 до 15, яке повинно було вступити в силу з 2002 року після чергових парламентських виборів. Ідею пояснювали економією коштів і тим, що кілька парламентських комітетів «дублюють один одного і мають галузеву спрямованість». Тоді ініціатива ні до чого не привела.

Обійшлися без формули д Ондта

У липні цього року Європейський Союз в рамках проекту Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) виділив 3,4 млн доларів на проведення реформи парламенту протягом 2019-2021 років.

Проект ЄС та ПРООН щодо реформування Верховної Ради розрахований на 2 роки. Мова йде про те, щоб посилити реалізацію та імплементацію деякої комунікаційної стратегії, яка була запущена в 2018 році.

Читайте также:   Лікар розповів, які продукти наповнять організм енергією і переб'ють голод між прийомами їжі

Слід нагадати, що в квітні 2018 року Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроекти, які передбачають реформу парламенту. Вона планувалася з IX скликання, але проекти не пройшли друге читання.

Задумка полягала в тому, щоб скоротити кількість комітетів, привівши їх у відповідність з числом міністерств. Спікер ВР Андрій Парубій, який виступив автором законопроектів, заявляв, що у комітетів, якщо їх скоротити до числа міністерств, посиляться контрольні функції. А міністерств в Україні є 19.

Парубій наголошував, що реформа проводиться у співпраці з Еврпопарламентом.

«Це ще один крок до реалізації нашої спільної угоди з Європарламентом. Нагадаю, що Європарламент ні з ким так тісно не співпрацював, як з українським парламентом за реформу», — говорив він.

Дійсно, реформа обговорювалася на зустрічі з представниками Європарламенту. Брали участь голова Комітету у закордонних справах ЄП Елмар Брок і керівник місії ЄП щодо реформування Верховної Ради України Пет Кокс і ін

Однак у Європарламенті діє 21 комітет, (один з них, комітет із зайнятості – тимчасовий). Але у виконавчому органі Євросоюзу – Європейської комісії є 28 комісарів (один з них голова). Таким чином ситуація там повністю протилежна української. В Україні 27 парламентських комітетів припадає на 19 міністерств, а в ЄС 20 комітетів Єп припадає на 27 єврокомісарів.

Крім того, соціально-економічну політика реалізується в Україні не тільки через міністерства. У сфері відповідальності Кабміну є 21 державна служба (фіскальна, надзвичайних ситуацій і ін).

Наприклад, парламентський комітет з питань податкової та митної політики курирує сферу діяльності фіскальної служби, яка не є міністерством. Крім того, діють 14 державних агентств (космічне, водних ресурсів, автодоріг, запобігання корупції і т. д.). Існують чотири державні інспекції (екологічна, енергонагляду та ін), і сім центральних органів влади зі спеціальним статусом (Фонд держмайна, Антимонопольний комітет, НАБУ, Держбюро розслідувань тощо).

Читайте также:   Поліпшить здоров'я серця: Вчені розповіли про корисний фрукт - манго, корисний фрукт, робота серця

У квітні минулого року депутати в першому читанні погодилися запровадити методику розподілу посад в Раді за принципом д Ондта, названий за ім’ям бельгійського математика Віктора д Ондта (1841-1901). Цей принцип використовується в Європарламенті.

Коротко вона зводиться до того, що чергову посаду отримує депутатська фракція або група, що має найбільшу квоту. Після кожної отриманої посади квота депутатської фракції або групи перераховується з урахуванням кількості отриманих посад.

Але другого читання законопроект не пройшов та про формулою більше не згадують. Чинний регламент ВР прямо говорить, що посад голів комітетів, перших заступників, заступників голів, секретарів розподіляються пропорційно до чисельності фракцій. Розподіл не повинен залежати від того, входить фракція в правлячу коаліцію чи опозицію.

Оскільки правами коаліції користується фракція «Слуга народу», інші фракції вважаються опозицією. За традицією контролюючі комітети (регламентний комітет з питань свободи слова тощо) покладені опозиції. Але так було лише до 2014 року. У парламенті, VIII скликання всі комітети відійшли до коаліції, а опозиції не виділили жодного комітету. Зараз колишні учасники тієї коаліції самі опинилися в опозиції.