Хронічна патологія венеричною природи, збудником якого є бліда трепонема, називається в медичній практиці сифілісом. Ураження організму може носити різноманітний характер, зачіпає всі системи. Патологія відрізняється стадійністю. Багато людей можуть навіть не звернути уваги на первинні прояви сифілісу в силу їх невиразності, власної зайнятості, відсутності доступної медичної допомоги. У цьому разі відбувається формування ускладнень сифілісу. Вчені: люди хворіли на сифіліс з 14 століття.
Ускладнення
Фахівцями на сьогоднішній день виділяються наступні ускладнення патології:
Первинного сифілісу:
— запальні прояви на голівці чоловічого члена (баланіт);
— запальні моменти не лише на головці статевого члена, але і на його крайньої плоті (баланопостит);
— значне звуження крайньої плоті (парафімоз);
— омертвіння тканин чоловічого члена (фагеденізм).
Вторинного сифілісу:
— сифілітичний орхоэпидидимит (запальні прояви на яєчку і його придатках);
— дисбаланс діяльності структур печінки;
— відчутне випадання волосся;
— рубцеві зміни в районі первинних шанкрів;
— негативне поразку слухових і зорових волокон.
Третинного сифілісу:
— запальні прояви в стінках аорти (аортит);
— аневризма аорти;
— незворотні видозміни в стінках бронхів (бронхоектази);
— значний пневмосклероз;
— синдром сідловидна носа;
— перфорація твердого піднебіння;
— періостит;
— остеомієліт;
— прогресивний параліч;
— суїцидальні нахили;
— спінальна сухотка;
— максимальне зниження функції всіх органів;
— сифілітичний менінгіт.
Прогноз
Якщо первинний і вторинний варіант патології цілком піддаються лікувальних заходів і можуть повністю зникнути без перелічених вище наслідків, то його третинна форма практично невиліковна і загрожує людині значними негативними ускладненнями.
З профілактичних заходів спеціалістами особливо підкреслюються:
— дотримання основних гігієнічних правил, використання тільки своїх засобів гігієни (від рушників до зубних щіток і приладдя для гоління);
— ретельний підбір статевих партнерів;
— тільки захищений секс, незалежно від його виду (генітальний або анальний);
— місцеве використання антисептичних розчинів (наприклад, Мірамістин), якщо немає впевненості в сексуальному партнері;
— грамотна сексуальне життя;
— своєчасне звернення до фахівця при найменших підозрілих проявах;
— регулярна диспансеризація.
Вчені назвали дуже цікаві фактори стосуються інтимного життя.